ЗЕРКАЛО Запорожья

Лідер соціалістів пояснив мету своєї участі в президентьських виборах.

Лист до виборців 

Ситуація складається так, що фініш президентської кампанії майже зрозумілий, а 3-5 призерів гонки відомі. Нікого переконувати не збираюсь в тому, що голосувати за них не варто. Голосуйте як хочете, тим більше, що всі вони однакові і політика їх буде ліберальною, такою, що ставить державу і кожного із вас на службу крупному бізнесу. Тож перетворення країни в колонію продовжиться прискореними темпами, особливо після початку продажу землі.

Відчуваючи таку небезпеку, близько 40% виборців не хочуть голосувати за жодного з тих, хто уже примелькався на вуличній та телевізійній рекламі. От на представників із цих 40% я і розраховую, бо вони хочуть перемін. Звичайно, всі вони за мене не проголосують, навряд чи їх підтримка дозволить увійти в другий тур. (Бо якби так сталося, то можна було б виграти у будь-кого з ймовірних “призерів”. Прикиньте самі такий варіант, переконаєтесь в тому).

Буде так чи ні, - в принципі, не важливо. За Конституцією президент не має надзвичайних повноважень. Складається враження, ніби нинішні кандидати не розуміють за ЩО вони борються. Їхні нинішні обіцянки – порожні балачки, бо щоб здійснити те, що вони вже наговорили, потрібно бути не президентом. Тими проблемами повинен займатися уряд і парламент. Нормальний парламент та ним створений професійний уряд.

Звичайно, кандидати в президенти це розуміють і тому їм “не підходить” Конституція. Вони наввипередки обіцяють її змінити “під себе”. Це означає, що з обранням будь-кого з них продовжиться гризня за владу, яка обридла вже усім і яка підриває авторитет України у світі, нищить державу, убиває перспективу для кожного. 

Не мовою, церквою, історією, податками… повинен займатися президент. Для того є уряд і парламент. Це все їхні обов’язки.

А чим би мав займатися президент, якщо він справді дбає про народ і державу? Якби це стосувалося мене, то відповідь була б наступною.

1. В системі державного управління 

<> Запропонувати парламенту змінити закон про вибори, передбачити “прив’язку” народного депутата до виборчого округу (відкриті партійні списки). Це процентів на 70 змінило б склад парламенту, зобов’язало б депутатів напружено працювати над законодавством, не бути маріонетками у олігархів.

Такий проект закону підготовано. Він пропонувався парламенту ще вісім років тому і ніким, крім соціалістів, не був підтриманий.

<> Проініціювати завершення політичної реформи. Ліквідувати районні державні адміністрації. Надати органам місцевого самоврядування фінансові (бюджетні), організаційні та інші можливості для того, щоб люди на місці бачили: влада займається тими справами, які потрібні населенню. Щоб бачили: влада знаходиться під контролем громадян. 

<> Розвернути чиновництво до потреб громадян і інтересів держави. Зробити це за рахунок впливу правоохоронних органів і за рахунок змін у функціях апаратів державного управління і місцевого самоврядування 

Оскільки йдеться про дотримання законів і Конституції, повести нещадну боротьбу з корупцією (з її кримінальною сіткою, що зрослася з владою), з хабарництвом та іншими явищами, які не дають сьогодні жити нікому: ні людині, яка хоче реалізувати свої права, ні підприємництву (фірмі, кооперативу, організації, установі…). Всім сьогодні просто не дають працювати, душать поборами, “відкатами”, рекетом, нелюдським ставлення до тих, у кого немає грошей, блату, прикриття у владі. 

Кожна дія влади повинна вільно висвітлюватись у державних та комунальних ЗМІ, щоб люди знали хто порушує закон, хто служить народу, а хто дбає лише про себе. 

Порушники закону – представники влади – повинні каратися без права на помилування і амністію. Без права будь-коли займати посаду держслужбовця. Схоже, Україна рано відмовилась від смертної кари за крадіжки бюджету, умисні вбивства чи наругу над неповнолітніми. Готовий підтримати необхідний закон. 

<> Виступити з ініціативою про реформування судової системи. Те, що вона стала сьогодні середовищем корупції і розправи, інструментом рекету, знають усі. В таких умовах навіть чесним суддям працювати неможливо. 

2. В питаннях економіки і власності 

<> Сприяти прискоренню структурних змін в економіці, маючи на увазі, найперше, підтримку вітчизняного виробництва, розвиток підприємництва, посилення ролі держави в економіці, фінансово-банківській політиці, збереження у державній власності стратегічних підприємств і галузей: енергетика, зв’язок, транспорт. 

<> Українська земля сільськогосподарського призначення є найбільшим світовим багатством і вона має бути винятково власністю українського народу. 

В зв’язку з цим ринок землі в Україні повинен обмежуватися викупом державою у громадян актів на земельні ділянки і передачею цих ділянок в оренду селянам, кооперативам, фермерам, інвестиційним кампаніям, в т.ч. зарубіжним. 

Вторинного ринку землі не буде! 

Інструментом для забезпечення такого стану земельних відносин має бути Державний земельний банк. 

Проект закону про такий банк підготовано. 

3. В питаннях безпеки і зовнішньої політики 

<> Ініціювати підготовку і скликання міжнародної конференції з питань безпеки і співробітництва, враховуючи позаблоковий статус України при сучасних загрозах безпеці (економічних, енергетичних, екологічних, етнічних, релігійних, військових та інш.). 

<> Добитися встановлення договірних умов з світовими організаціями щодо участі України у розв’язанні глобальних проблем: голоду і потепління. Така участь забезпечить ефективний розвиток села і агропромислового комплексу в Україні. Досить брехати про рекордні врожаї і добробут селян! 

<> Зняти штучно створені напруження у взаєминах з Росією, забезпечити налагодження взаємовигідного співробітництва з РФ, країнами ЄС, Близького Сходу, Китаю та інш. 

<> Спрямувати розвиток оборонного комплексу і Збройних Сил в межах потреби держави і права людей на безпечне життя. 

4. В гуманітарній, екологічній та інших сферах 

життєдіяльності людини 

<> Президент зобов’язаний сприяти усім діям влади на забезпечення конституційних прав громадян (зайнятість, сімейні доходи, комунальні послуги, освіта і охорона здоров’я за бюджетний кошт, дозвілля, спорт, здоровий спосіб життя, соціальний захист), на використання кожним рідної мови без обмежень і утисків, на вільне віросповідання без нав’язування переваг будь-яких конфесій, на розмежування церкви і держави. 

Провідним завданням для президента має бути забезпечення пріоритету прав людини при єдності інтересів людини, родини, громади і держави. 

<> Обов’язком глави держави є привернення уваги державних органів і місцевої влади, усіх громадян до гострої потреби захисту довкілля, здійснення в цьому напрямку державної політики. В т.ч.: 

- заліснення близько 8 млн. га земель; 

- очищення усіх насаджень від сміття та відходів; 

- спорудження сміттєпереробних, екологічно безпечних заводів; 

- остаточне розв’язання проблеми Чорнобиля, утилізація ракетного палива та інших хімічних матеріалів; 

- захист людей від неякісних продуктів харчування, особливо від генно-модифікованих продуктів; 

- вирішення повсюдно проблеми якісної питної води та її раціонального витрачання; 

- впорядкування забудови міст і сіл з огляду на природоохоронні потреби і т.д. 

Відповідно до Конституції України роль президента зводиться до забезпечення стабільності, злагодженості у діях влади при безумовному дотриманні усіма законів. Тільки такий порядок дозволяє сподіватись на потрібні людям переміни, зокрема, на подолання кризових явищ. 

У цьому відношенні глава держави мусить сам бути взірцем ставлення до Конституції і законів, до своїх обов’язків і поведінки, ставити інтерес суспільства і держави вище власних потреб, уподобань і інтересів. 

Мій життєвий шлях дозволяє сподіватись на відповідне сприйняття моєї особистості тими, хто мене знає, взагалі більшістю чесних перед собою людей. Сподіваюсь на те попри шельмування і наклепи з боку політичних опонентів з попереднього і нинішнього владних режимів. Брехня, як знає кожен, живуча, але вона не витримує випробування в боротьбі супроти правди. Один із прикладів того, - все, в чому звинувачували мене у 2006-2007 роках. Те, що ви бачите сьогодні в стосунках між вищими посадовцями, було і два роки тому. Вихід був один – брати відповідальність на себе за організацію влади, за стабілізацію державного життя. Практика довела, що це був вимушений, але правильний крок. Хто сумнівається, порівняйте з тим, що є сьогодні. 

Довіра людей не виникає з нічого. Я тричі був кандидатом у президенти. Кожного разу займав треті місця, причому у 1999 році голоси на мою підтримку були просто переполовинені. Але справжні результати участі у виборах – ознака довіри. Водночас вони зобов’язують і людей замислитись: як же вони голосували? Адже їм відверто і аргументовано доводили, що ні за другого, ні за третього президента голосувати не можна. Невже не настав час виправляти власні помилки? 

Приймаючи відповідальне рішення у такий складний час, я, звичайно, брав до уваги і обставину, яка моїми недругами (та й багатьма людьми) сприйматиметься як вада. Йдеться про вік. Нащо лукавити? Він солідний. Після виборів мені виповниться 66 років. 

В нормальних умовах я не став би балотуватися. Реалізував би давню ідею соціалістів про створення лівого блоку чи підтримав кандидатуру безпартійного професіонала з необхідним досвідом. Але що робити, коли і в першому, і в другому випадку довелося б попасти в табір нинішньої влади, котру обидва можливі партнери або всіляко підтримують тепер, або готові підтримати в майбутньому. А джерела біди для України звідти, - з кабінетів влади, найперше, виконавчої влади, уряду. Це очевидна істина! 

Не буду посилатись на те, що і старші віком лідери країн раніше і тепер демонстрували відповідність займаним посадам (в Італії, В’єтнамі, Австрії, Литві, Франції, США, Китаї, Бразілії і т.д.). Зішлюсь на певні переваги. Вік і досвід дозволяють бути переконливим щодо того, що справи держави, суспільні справи були і лишаються для мене на першому місці. Мені ніхто не може дорікнути спробами збагатитися, використати службове становище у власних цілях, вести себе непорядно в побуті чи на службі. В доповнення до того вибраний ще змолоду спосіб життя дозволяє мені надіятись, що навантаження, які передбачає висока державна служба, можуть бути по силі. Окрім того, у людей не виникатиме підозр щодо використання посади для боротьби за наступний строк президентства. Ні, глава держави за одну каденцію повинен запровадити конституційний порядок у країні. Всі на практиці мусять переконатися: немає поганої Конституції і законів, це сьогодні є погані службовці, які порушують норми законів. 

Під час президентської кампанії в суспільстві треба сформувати електоральну базу – ту частину виборців, яка підтримає соціалістів на наступних місцевих і парламентських виборах. Не приховую такого розрахунку. Бо лише тоді відкриється перспектива для прийняття і втілення справедливих законів, для налагодження такого життя, яке вигідно відрізняє від нас Швецію, Австрію, Німеччину та інші країни. Життя, якого заслуговують наші люди. 

Ми не можемо тратитись на рекламну кампанію, бо ми не крали, не прислужувались кланам і не брали хабарів. Соціалісти вірять, що тільки чесні перед народом і власною совістю політики здатні відвернути Україну від катастрофи. 

Звертаюся до розуму і серця кожного. Вдумайтесь в зміст сказаного. Те, що пропонується, можливо єдине, що іще може врятувати Україну. 

Разом – до кращої долі! 

Олександр МОРОЗ 

Голова Соціалістичної партії України