 Олександр Мороз: Дивіться високо, ідіть гордо, чиніть мудро.
Усе сталося так, як уже сталося – перший тур виборів відбувся. Ще догвалтовується електроніка й доторговуються менш чи більш зговірливі, виважуючи собі срібляники, славу чи гарантії; ще бунтують одурені правдолюби і втішають душі ті, хто хотів, щоб їх одурили; ще замітають сліди ті, хто вкрав чужі голоси й потроху вгамовуються обібрані – одне слово, відбувається все, що відбувається завжди в процесі українського волевиявлення. Інакше ми не вміємо. І не хочемо. Зрозуміло, пограбовані знову проголосували за тих, хто їх оббирає вже 18 років. Але ніхто нікого звинувачувати не має права – кожен чинить так, як хоче сам. Багатьом і багатьом можна поспівчувати. Це чесні, розумні, порядні люди. Але їх ошукали. І нічого дивного в цьому нема. Нинішнього року були небачено комерціалізовані вибори, де панували цинічно відверті технології, розраховані на маси, що втомилися шукати правду. У людей найперше відрізали всі комунікації, які могли донести правду – нема державного радіомовлення, фінансовим пресом задушені правдиві видання, державні телеканали нахабно забили однобокою інформацією. Натомість комерційні радіо- й телеканали, багатомільйонні наклади газет, білборди, випущені на сотні мільйонів доларів, – усе звалилося на голови виборців, привчаючи їх не думати, яке життя і як слід виборювати, яку державу будувати для себе й дітей, а роззявивши рота, як у цирку, стежити й переживати: хто кого? – абсолютно не думаючи, що майже всі – тебе! І одурюють, і перемагають. Зневірені від самого зачаття нашої держави люди, як отой бик, що втомився і втратив сили для опору, нагнули голови й пішли, похмуро здавшись нахабним гвалтівникам. Це ж треба, щоб пограбований отак дружно пішов голосувати за свого грабіжника! Мов затьмарило! Але ще раз кажу: ми не можемо гніватися чи ображатися ні на кого: кожен сам чинить над собою суд днем прийдешнім. І вину за сліпоту свою побачить у собі. Я ж звертаюся до небагаточисельного легіону моїх виборців – до вас, шановні мої друзі. Ви не купилися на гривню чи долар, вам не засліпило з екранів, вас не залякали в неосвітленому надвечір’ї – ви наперекір усьому віддали голоси за Олександра Мороза. Я розумію, ви голосували не за мене, а за себе. Ви не лише чесні, а й розумні, мудрі люди, тому розумієте, що спільні позиції і спільні інтереси можуть мати лише рівні люди. Капітал і трудяща людина ніколи не обнімуться. Природа одного – експлуатувати, а другого – не піддатися, вистояти, щоб не вмерти. Ви це розумієте добре. Мине певний час, і це зрозуміють усі. Усі, що залишаться, бо багатьох із сьогоднішніх виборців тоді вже не буде. Але наша ідея переможе обов’язково! А результати сьогоднішніх виборів змусять нас зробити ще один вибір: у другому турі з двох бід обрати меншу. Ми з вами порадимося і помилки не зробимо. А тим часом бажаю усім вам здоров’я міцного, а розуму – ясного. Дивіться високо, ідіть гордо й чиніть мудро. Іншого шляху до щасливого життя нема! Олександр Мороз |
/Развернуть добавить новый комментарий…